1 ⓙЗмій був найхитрішим з усіх польових звірів, яких створив ГОСПОДЬ Бог. Він промовив до жінки: Чи справді Бог звелів: Не їжте з жодного дерева саду?† 2 Жінка відповіла змієві: Плоди з дерев саду ми можемо їсти, 3 і лише плоди дерева, що посеред саду, — Бог сказав: Не їжте з нього, і не доторкайтеся до нього, а то помрете. 4 ⓚІ сказав змій жінці: Ні! Ви не помрете!† 5 ⓛАдже знає Бог, що того дня, коли скуштуєте з нього, відкриються ваші очі, і станете ви, як Бог, одержавши пізнання добра і зла.† 6 Побачила жінка, що дерево придатне для їжі й на вигляд воно приємне, оскільки було бажання одержати знання. Тож вона взяла плід, з’їла його і дала також своєму чоловікові, що був із нею, і він з’їв. 7 ⓜІ відкрилися їм обом очі, й зрозуміли вони, що були нагі, тож вони зшили листя смоківниці й поробили собі пояси.† 8 Почувши голос ГОСПОДА Бога, Який ходив у саду в час денної прохолоди, Адам і його жінка сховалися від ГОСПОДА Бога серед дерев раю. 9 Тоді покликав ГОСПОДЬ Бог Адама, і запитав його: Де ти? 10 Той відповів Йому: Я почув Твій голос у саду, — і злякався, бо я нагий, тому й сховався. 11 ⓝПромовив до нього Бог: Хто сказав тобі, що ти нагий? Чи не їв ти з того дерева, з якого Я наказав тобі не їсти?† 12 Адам відповів: Жінка, яку Ти дав, щоби була зі мною, це вона мені дала з дерева, і я їв. 13 ⓞТоді запитав Бог жінку: Що ж ти наробила? А жінка відповіла: Змій мене обманув, і я їла.† 14 ⓟТож сказав ГОСПОДЬ Бог змієві: За те, що ти таке вчинив, проклятий ти з-поміж усіх тварин і з-поміж усіх диких звірів. На череві своєму ти повзатимеш, і землю їстимеш по всі дні свого життя.† 15 ⓠЯ покладу ворожнечу між тобою й жінкою, між твоїм насінням і її насінням. Воно розчавить тобі голову, а ти будеш жалити його в п’яту.† 16 ⓡА жінці сказав: Вельми помножу твої болі й твої муки під час народження дітей. До твого чоловіка відчуватимеш потяг, а він над тобою пануватиме.† 17 ⓢАдамові Бог сказав: Оскільки ти послухав голосу своєї жінки і з’їв з дерева, з якого Я наказав тобі не їсти, — проклята через тебе земля! В тяжкій праці харчуватимешся з неї в усі дні свого життя.† 18 Тернину й будяки родитиме тобі, і будеш їсти польову траву. 19 ⓣУ поті свого чола їстимеш свій хліб, доки не повернешся в землю, звідки ти був узятий. Бо ти — порох, і до пороху вернешся.† 20 Адам дав своїй жінці ім’я Єва, бо вона стала матір’ю всіх людей. 21 ⓤА ГОСПОДЬ Бог зробив Адамові та його жінці одяг зі шкур — і зодягнув їх.† 22 ⓥТоді сказав ГОСПОДЬ Бог: Оце став чоловік немов один з Нас, знаючи добро й зло. Тож тепер, аби лишень він не простягнув своєї руки і не взяв ще й з дерева життя, не спожив, і не став жити вічно.† 23 ⓦТому вислав його ГОСПОДЬ Бог з Едемського саду, щоб обробляти землю, з якої він був узятий.† 24 ⓧТож вигнав Бог людину і поставив на сході Едемського саду херувимів та полум’яного меча, що обертався у всі сторони, аби стерегти дорогу до дерева життя.†
Welcome to Bolls :)
This web app is for reading the Bible. The books / translations are in the left panel, other settings in the right one.
Enjoy 😉